Суперкубок України стає збитковим: призовий фонд значно поступається обсягу грошей, котрі команди ладні витратити, аби гарантувати собі перемогу.
Поки в Суперкубку беруть участь «Динамо» і «Шахтар», триватиме війна тіньових грошей. За місяць до матчу, який має цінність лише для пристижу клубів та амбіцій їхніх президентів, гранди нашого футболу розпочинають грошову війну. Ведеться залаштункова робота з суддями, з організаторами, і переможець зазвичай визначається за кілька годин до гри. На кон ставлять шалені суми, що на порядок перевищують призовий фонд Кубку 75 тисяч долларів.
В кожній з команд є «незамінні фахівці», котрі не перший рік плавають в цьому чорному футбольному бізнесі. Олексій Ашкеназі – віце-президент ФК «Динамо-Київ» та Євген Канана – начальник команди «Шахтар» (Донецьк). Саме вони роблять висновки з минулих перемог і поразок, і саме вони розіграють трофей іще до того, як команди втретє вийдуть на поле одеського стадіону ЧМП. Чия рука довше – вирішиться в неділю в обід. Щкода, що цю інформацію не повідомлять телебаченням, адже саму гру, насправді, не варто було б дивитися.
Канана
Напевно, не має в українському футболі людини більш освідченої у позалаштункових нюансах ніж п`ятдесятирічний Євген Канана. Один з найвідоміших в минулому радянських арбітрів в сучасній Україні став сірим кардиналом «донецького футбола».
Наприкінці дев`яностих разом із партнерами з компанії «Металзраша» він створював і розвивав футбольний клуб «Металург». Його вмінню домовлятись з арбітрами і владними людьми вже тоді заздрили менш талановиті колеги. Крилатою фразою того часу була репліка віце-президента «Металурга» Олександра Косевича. : «З Кананою можна досягати будь яких цілей. Я не здивуюсь, якщо він домовиться із Йохансоном і виграє Лігу Чемпіонів »
Донецький «Металург» Канана змінив на більш перспективний «Шахтар» Свої знання і вміння він втілив у цілу низку сенсаційних здобутків донецького клубу. Канона не пропускав жодного дня народження тодішнього головного українського рефері – Сергія Татуляна, особисто їздив домовлятись з президентами клубів, які мали грати з київським «Динамо».
Освячені пам`ятають історію, коли саме Євген Канона разом із чотирма автоматчиками привозив львівським і-«Карпатам» 300 000 доларів за нічию з «Динамо». А потім відбивав ці гроші у львівських бандитів, які вирішили відібрати призові у футболістів. Він всією душею відданий Ринату Ахметову, від якого цілковито залежить його добробут.
Ашкеназi:
Ашкеназі – особлива людина у золотому відділі кадрів Григорія І Ігоря Суркісів. Він вчився в одній школі разом із Ігорем, знайомив Григорія з найвпливовішими київськими авторитетами, а тепер посідає неофіційну посаду банкіра київського клану.
Кабінет Ашкензі з великим сейфом на вулиці Грушевського знають усі, хто бодай раз зтикався з братами Суркіс. Він особисто видає «чорний нал» на руки тим, хто працює з братами. Посада віце-президента «Динамо» – важлива частина життя Олексія. Він дружив із київським авторитетом Ігорем Ткаченком(Черепом)
І разом із ним протистояв тиску донецьких. Ткаченка вбили у Києві дві тисячі першого року. За нашою інформацією за день до вбивства він був помічений у кабінеті народного депутата Равіля Сафіулліна у Професійній Футбольній Лізі. Про що говорили вони не відомо, але наступного дня Ткаченка не стало.
Ашкеназі і Канона втілюють усі стратегічні наміри керівників «Динамо» і «Шахтаря». Вони вже місяць намагаються знайти підхід до рефері поєдинку в Одесі. Цього року випробування грошима пройде одесит Віталій Годулян. Остання пропозиція Канани – 800 тисяч доллаів. Ашкеназі думає, чи варто давати мільйон. У роспорядженні Олексія є запасний варіянт: в суботу до Одеси у терміновому порядку вилетів улюблений суддя Суркіса Олег Орехов…
Источник: champion.com.ua